хрест
ХРЕСТ, а, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], ..поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба (Вовчок, І, 1955, 40); Через вікно манячів в повітрі хрест монастирської церкви. Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби (Н.-Лев., VI, 1966, 60); Її не вдовольняло те, що Йон бачив хрест на шиї в Параскіци (Коцюб., І, 1955, 274); Церковний сторож Митрофан гатив у двері чи то обухом, чи то держалном хреста (Смолич, II, 1958, 36); // Молитовний жест християн - знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином складених пальців правої руки. Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс (П. Куліш, Вибр., 1969, 168); Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (Коцюб., І, 1955, 277); А мати, як кожная мати, мене проводжає хрестом (Сос., І, 1957, 300); - Як, Лесю, ваша Харитинка? - Спасибі, одужує, батюшко.- Вночі спала? - Мов після маківки. - То все буде гаразд, то все буде гаразд,- полегшено осіняє себе хрестом (Стельмах, І, 1962, 271).
Наперсний хрест див. наперсний.
◇ Вводити (ввести) в хрест див. вводити; Держати (тримати) до хреста дитину (дітей) - тримати дитину (дітей) під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю. Отець Харитін.. стрів одну вбогу молодицю-сусіду й попросив її держати до хреста дитину (Н.-Лев., III, 1956, 108); Іти на хрест, заст., поет. - іти на смерть; гинути. [Неофіт-раб:] Які ж слова? «Терпливість і покора» тільки й чув я від вас сьогодні. Та невже вони рятують людські душі? Та невже за них ідуть на хрест, на наглу страту і на поталу звірам християни? (Л. Укр., II, 1951, 232); Класти на себе хрест див. класти; Мов (наче, неначе, як і т. ін. ) з (із) хреста знятий див. знятий; На хресті заприсягатися (заприсягтися, заприсягнутися) - давати обіцянку, клятву в чому-небудь, цілуючи хрест. - На хресті заприсягнися! - тяжко всунув [Дорохтей] скоцюрблену руку в пазуху, і в пальцях блиснув золотий хрестик (Стельмах, І, 1962, 237); От (ось) [тобі, вам] хрест [святий], заст. - формула божби. - От вам хрест святий! Коли до покрови ...не вмру або що-небудь... тогді, мамо, як знаєте, так і робіть (Кв.-Осн., II, 1956, 446); - Ну, годі, Христуню! - заспокоювала Настя її, як могла.- Я знаю, все... Прилучайся до нас. То й стане легше. Допоможемо тобі,- от хрест святий,- допоможемо. Підеш у лікнеп, станеш письменною (Речм., Весн. грози, 1961, 73); Побий мене [святий] хрест; Хай (нехай) мене [святий] хрест поб'є див. побити; Побий тебе (його, її, їх і т. ін. ) [святий] хрест див. побити; Подержати до хреста див. подержати; Покласти хрест на себе див. покласти1; Присудити на хрест, заст. - засудити до страти через розп'яття на хресті. [Покликач:] Утікача-вигнанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Л. Укр., II, 1951, 536); Присягатися (присягнутися) хрестом див. присягатися; Ставити (поставити) хрест (хреста) див. ставити, поставити; Хреста немає на кому, заст. - про безсовісну, безчесну людину; Хрест мене вбий - те саме, що Побий мене [святий] хрест (див. побити). - Яків, це вже ти розмолов усім?- Хрест мене вбий - не я! (Вас., IV, 1960, 27); Цілувати (поцілувати) хрест (хреста) - присягатися, клястися, цілуючи хрест.
2. Відзнака, орден, що має форму такого предмета, в дореволюційній Росії, а також у ряді зарубіжних країн. - Тут один іде [пан].. Комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито, а на шиї хрестів, хрестів! (Кв.-Осн., II, 1956, 283); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Шевч., II, 1963, 273); - Він [Шілінг] навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки - кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (Кол., На фронті.., 1959, 107).
Георгіївський хрест див. георгіївський. . Предмет у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., які перетинаються між собою. Скрізь, на вікнах і вітринах, хрести з паперу без кінця (Сос., II, 1958, 442); Услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники та махали чорними хрестами панські вітряки (Стельмах, І, 1962, 32); Сива кубанка з чорним хрестом на потилиці, на кучерях - паморозь, кожушок розстебнутий (Тют., Вир, 1964, 536); Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 320); // Держак шаблі. Аж зразу - черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги (Л. Укр., I, 1951, 436); // чого. Те саме, що хрестовина 1. Поміж хрестами рам тривожно скло бриньчить... (Сос., І, 1957, 277); // Мітка, знак такої форми. Тут же розташувалася дівчина в білому, з червоним хрестом на брезентовій торбинці (Коч., II, 1956, 73); На карті тут Орленко пальцем Поставив многозначний [багатозначний] хрест... (Шер., Генерал Орленко, 1948, 40).
Червоний Хрест; Товариство Червоного Хреста - організація, створена для надання допомоги населенню, що страждає від війни та стихійних лих. Радянський Червоний Хрест має величезну повагу і авторитет, про його справи з вдячністю говорять на всіх континентах (Наука.., 10, 1974, 51).
4. Спосіб вишивання перехресними стібками. Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, ..ще й надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Л. Укр., V, 1956, 63); Основні види техніки вишивання для західних областей: низь, гапт, хрест, мережка (Знання.., 10, 1965, 29); // Елемент орнаменту. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду (Шевч., II, 1963, 63); // у знач. присл. хрестом, хрестами. Таким способом, коли стібки перехрещуються. Здавна відомі в українському вишиванні й такі види техніки, як «кучері», «стебнівка», «верхоплут», вишивання «зірочкою», «гладдю», «хрестом» (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 66).
&9651; Болгарський хрест - спосіб ручного вишивання, при якому перехрещуються дві пари стібків. На виставці багато художньої вишивки - тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою - болгарським хрестом, гладдю, низзю (Мист., 5, 1960, 21).
5. перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю. Відмалку повільний, флегматичний.., недбалий на поверховий вигляд, він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (Фр., III, 1950, 341).
◇ Важкий (тяжкий) хрест нести див. важкий, тяжкий; Нести [свій] хрест - терпляче переносити страждання, випробування долі. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест... (Коцюб., II, 1955, 394).
6. у знач. присл. хрестом. У вигляді, у формі такого предмета. - А яку плату положить пан? - обізвався Чайченко і хрестом поклав руки на рожен (Стельмах, І, 1962, 23); Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Тют., Вир, 1964, 353).
Згорнути руки хрестом - скласти руки хрест-навхрест. - Зроду-віку не чув нічого такого... Матінко, канареєчко! - гукав він, згорнувши хрестом на грудях руки (Мирний, III, 1954, 196); Лежати хрестом - лежати, розкинувши руки під прямим кутом до тулуба. Лежав [Івоніка] хрестом на землі, не ворушачися (Коб., II, 1956, 200); Розкинути руки хрестом - широко відкинути руки під прямим кутом до тулуба. Уповайченков упав на спину, розкинувши хрестом руки (Перв., Дикий мед, 1963, 472); Подалася до залізної брами Устина і, хрестом розкинувши руки, притулилась до холодного заліза (Стельмах, І, 1962, 396).
&9651; Петрів хрест, бот. (Lathraea. L.) - рід багаторічних трав'янистих рослин, окремі види яких паразитують на коренях ліщини, вільхи, бука. Найвідомішими формами взаємодії є паразитизм, наприклад безхлорофільних рослин,- вовчка, повитиці, петрового хреста - за рахунок соків зелених.. рослин (Знання.., 2, 1967, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хрест | хрести |
Родовий | хреста | хрестів |
Давальний | хрестові, хресту | хрестам |
Знахідний | хрест | хрести |
Орудний | хрестом | хрестами |
Місцевий | на/у хресті | на/у хрестах |
Кличний | хресте | хрести |
хрестити
ХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш. 1. недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким-небудь обряд Хрещення. Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати (Мирний, І, 1949, 184); Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало (Н.-Лев., III, 1956, 63); Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність (Вільде, Сестри.., 1958, 35); // Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. - Знаю, що іде Христос по Русі, призріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу (Скл., Святослав, 1959, 57).
Хрестити ім'ям яким, заст. - давати ім'я при хрещенні, називати когось. 2. недок., перех. і без додатка. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Вона в нього аж трьох діточок хрестила (Кв.-Осн., II, 1956, 82); Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її,- він хрестив Івася (Мирний, І, 1954, 302); [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить,- Невже ж для кума дорогого І з'їсти не знайшлось нічого?! (Олесь, Вибр., 1958, 447).
3. недок., перех. Рухом правої руки зображувати знак хреста над ким-, чим-небудь. Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить... (Вовчок, І, 1955, 33); Довго Микола оповідає, а коли ненароком згадає чорта, Іван хрестить груди під кептарем (Коцюб., II, 1955, 329); Ми почали ходити по залі, причому я по-старечому кашляв, хрестив собі рота (Сміл., Сашко, 1954, 258).
4. недок., перех., перен., розм. Давати прізвисько, називати кого-, що-небудь якимись словами; лаяти. Заніздра втрачав самовладання і хрестив Ґудзя не зовсім приємними епітетами (Добр., Ол. солдатики, 1961, 57); - От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкур-кульником і досі хрестить... А воно зовсім не так. Ви куркуля вчилися по книжках ненавидіти, а мене - саме життя вчило (Тют., Вир, 1964, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрещу | хрестимо |
2 особа | хрестиш | хрестите |
3 особа | хрестить | хрестять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хреститиму | хреститимемо |
2 особа | хреститимеш | хреститимете |
3 особа | хреститиме | хреститимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрестив | хрестили |
Жіночий рід | хрестила | |
Середній рід | хрестило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрестімо | |
2 особа | хрести | хрестіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хрестячи | |
Минулий час | хрестивши |