хряскотіти
ХРЯСКОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Підсил. до хряскати. В цю мить над ним лунає тріск, хряскотить поламане гілля (Багмут, ІЦасл. день.., 1951, 151); - Висвистували шаблі, хряскотіли кістки, і до Оверка підвели Андрія (Ю. Янов., II, 1958, 171); Переступивши поріг, ще й не привітавшись, вона гукнула Тетяні, хоч у неї в роті хряскотіло насіння соняшника: - ..Ходімо! (Коп., Лейтенанти, 1947, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряскочу | хряскотимо |
2 особа | хряскотиш | хряскотите |
3 особа | хряскотить | хряскотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряскотітиму | хряскотітимемо |
2 особа | хряскотітимеш | хряскотітимете |
3 особа | хряскотітиме | хряскотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хряскотів | хряскотіли |
Жіночий рід | хряскотіла | |
Середній рід | хряскотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряскотімо | |
2 особа | хряскоти | хряскотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хряскотячи | |
Минулий час | хряскотівши |