худнути
ХУДНУТИ, ну, неш; мин. ч. худнув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі. - Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко..,- сказала Гризельда (Н.-Лев., VII, 1966, 187); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров'ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Кобр., Вибр., 1954, 92); Варка примічала останні дні, що діти почали худнути, стали жовті і якісь кволі без свіжого повітря (Кучер, Голод, 1961, 97).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | худну | худнемо |
2 особа | худнеш | худнете |
3 особа | худне | худнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | худнутиму | худнутимемо |
2 особа | худнутимеш | худнутимете |
3 особа | худнутиме | худнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | худ | худли |
Жіночий рід | худла | |
Середній рід | худло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | худнімо | |
2 особа | худни | худніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | худнучи | |
Минулий час | худши |