худібонька
ХУДІБОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худібка1. Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать... Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать! (Укр.. лір. пісні, 1958, 524).
2. діал. Пестл. до худібка 2. - Бог покарав мене: я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала... (Гл., Вибр., 1951, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | худібонька | худібоньки |
Родовий | худібоньки | худібоньок |
Давальний | худібоньці | худібонькам |
Знахідний | худібоньку | худібоньки, худібоньок |
Орудний | худібонькою | худібоньками |
Місцевий | на/у худібоньці | на/у худібоньках |
Кличний | худібонько | худібоньки |