хінін
ХІНІН, у, ч., фарм. Алкалоїд кори хінного дерева; білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижуючий засіб. Хінін, наприклад, виділено з кори хінного дерева ще в 1820 році, а його хімічний склад визначили лише через 28 років (Наука.., 3, 1957, 25); Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (Донч., VI, 1957, 15); Безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну (Ю. Янов., І, 1954, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хінін | хініни |
Родовий | хініну | хінінів |
Давальний | хінінові, хініну | хінінам |
Знахідний | хінін | хініни |
Орудний | хініном | хінінами |
Місцевий | на/у хініні | на/у хінінах |
Кличний | хініне | хініни |