цеберка
ЦЕБЕРКА, и, ж. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (Головко, Літа.., 1956, 4); За стойкою буфету я раптом побачив дерев'яну цеберку з водою (Сміл., Сашко, 1957, 202); Коло дровітні в нього стоїть цеберка з смолою, якою він насмолює свої діжки (Ів., Опов., 1949, 68); Чути, як гелгочуть на подвір'ї гуси і біля колодязя дзенькають цеберки (Донч., І, 1956, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цеберка | цеберки |
Родовий | цеберки | цеберок |
Давальний | цеберці | цеберкам |
Знахідний | цеберку | цеберки |
Орудний | цеберкою | цеберками |
Місцевий | на/у цеберці | на/у цеберках |
Кличний | цеберко | цеберки |
цеберко
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цеберко | цеберка |
Родовий | цеберка | цеберок |
Давальний | цеберкові, цеберку | цеберкам |
Знахідний | цеберко | цеберка |
Орудний | цеберком | цеберками |
Місцевий | на/у цеберку | на/у цеберках |
Кличний | цеберко | цеберка |