цибулина
ЦИБУЛИНА, и, ж. 1. Потовщена, перев. куляста частина стебла деяких рослин, яка складається з щільно розташованих м'ясистих листків і звичайно міститься в землі. Лілії і тюльпани висаджують у квітники цибулинами в серпні або вересні (Озелен. колг. села, 1955, 193); До родини лілійних.. належать багаторічні трави з цибулинами, бульбоцибулинами або з кореневищами, а також деякі дерев'янисті рослини (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 179).
2. Головка цибулі (у 1, 2 знач.). Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Чорн., Визвол. земля, 1959, 69); Він служив божу службу з таким захопленням, аж плакав, бо носив цибулину в кишені й раз по раз нюхав, розтираючи в пальцях... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300).
3. розм. Старовинний кишеньковий годинник з опуклим товстим склом. Якоб час од часу дістає з кишені свою «цибулину» - старий матроський годинник, що не кваплячися відлічує секунди й хвилини (Загреб., Європа 45, 1959, 328).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цибулина | цибулини |
Родовий | цибулини | цибулин |
Давальний | цибулині | цибулинам |
Знахідний | цибулину | цибулини |
Орудний | цибулиною | цибулинами |
Місцевий | на/у цибулині | на/у цибулинах |
Кличний | цибулино | цибулини |
цибулин
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цибулин | цибулина | цибулине | цибулині |
Родовий | цибулиного | цибулиної | цибулиного | цибулиних |
Давальний | цибулиному | цибулиній | цибулиному | цибулиним |
Знахідний | цибулин, цибулиного | цибулину | цибулине | цибулині, цибулиних |
Орудний | цибулиним | цибулиною | цибулиним | цибулиними |
Місцевий | на/у цибулиному, цибулинім | на/у цибулиній | на/у цибулиному, цибулинім | на/у цибулиних |