цибулюватий
ЦИБУЛЮВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибулястий. Праворуч і ліворуч стояли двоповерхові боярські палаци з вибагливим різьбленням, з цибулюватими вежами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цибулюватий | цибулювата | цибулювате | цибулюваті |
Родовий | цибулюватого | цибулюватої | цибулюватого | цибулюватих |
Давальний | цибулюватому | цибулюватій | цибулюватому | цибулюватим |
Знахідний | цибулюватий, цибулюватого | цибулювату | цибулювате | цибулюваті, цибулюватих |
Орудний | цибулюватим | цибулюватою | цибулюватим | цибулюватими |
Місцевий | на/у цибулюватому, цибулюватім | на/у цибулюватій | на/у цибулюватому, цибулюватім | на/у цибулюватих |