цяцянка
ЦЯЦЯНКА, и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіцянка - цяцянка. Те саме, що цяцька 1. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича... Нехай вибачить... Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка-цяцянка (К.-Карий, II, 1960, 377); Частенько на ті збори приїжджали представники з Валок і Харкова. Майже всі вони обіцяли землю та волю селянам, і минчанам це подобалося. Та минали місяці, надходила осінь, а обіцянки залишалися цяцянками. Пани й багатії по-старому хазяйнували на своїх землях (Минко, Моя Минківка, 1962, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цяцянка | цяцянки |
Родовий | цяцянки | цяцянок |
Давальний | цяцянці | цяцянкам |
Знахідний | цяцянку | цяцянки |
Орудний | цяцянкою | цяцянками |
Місцевий | на/у цяцянці | на/у цяцянках |
Кличний | цяцянко | цяцянки |