ціанокобаламін
ЦІАНОКОБАЛАМІН, -у, ч. 1. Один з вітамінів групи В; кобальтовмісна комплексна сполука, яка належить до речовин, що містять коринове ядро; синтезується лише мікроорганізмами; міститься в багатьох продуктах тваринного походження (печінці й нирках великої рогатої худоби); використовують у медицині (при лікуванні недокрів'я, нервових та шкіряних хвороб, захворювань печінки) і в тваринництві (для стимулювання росту і розвитку тварин). 2. Лікарський препарат з високою біологічною активністю, необхідний для нормального кровотворення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ціанокобаламін | ціанокобаламіни |
Родовий | ціанокобаламіну | ціанокобаламінів |
Давальний | ціанокобаламінові, ціанокобаламіну | ціанокобаламінам |
Знахідний | ціанокобаламін | ціанокобаламіни |
Орудний | ціанокобаламіном | ціанокобаламінами |
Місцевий | на/у ціанокобаламіні | на/у ціанокобаламінах |
Кличний | ціанокобаламіне | ціанокобаламіни |