чабанка
ЧАБАНКА, и, ж. 1. Жін. до чабан. Є ж он в радгоспі «Приморський» така бригада, з самих тільки жінок-чабанок. Старша чабанка їхня навіть у Москву на Виставку їздила, а я що ж, не змогла б? (Гончар, Тронка, 1963, 167).
2. розм. Дружина чабана. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі, розповідала їм про свої Кринички, про Псьол та ліси, що тягнуться вподовж нього, а найбільше - про матір (Гончар, Таврія, 1952, 353).
3. розм. Те саме, що вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чабанка | чабанки |
Родовий | чабанки | чабанок |
Давальний | чабанці | чабанкам |
Знахідний | чабанку | чабанок |
Орудний | чабанкою | чабанками |
Місцевий | на/у чабанці | на/у чабанках |
Кличний | чабанко | чабанки |