чаїтися
ЧАЇТИСЯ, чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися. Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (Тудор, Народження, 1941, 74); За масивними мурами бернардинського монастиря чаїться безліч віковічних таємниць, радощів і скорбот пройдешніх поколінь (Літ. Укр., 2.ІХ 1969, 4).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаюся | чаїмося |
2 особа | чаїшся | чаїтеся |
3 особа | чаїться | чаяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаїтимуся | чаїтимемося |
2 особа | чаїтимешся | чаїтиметеся |
3 особа | чаїтиметься | чаїтимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чаївся | чаїлися |
Жіночий рід | чаїлася | |
Середній рід | чаїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаїтїймося | |
2 особа | чаїтїйся | чаїтїйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чаячись | |
Минулий час | чаївшись |