чепурити
ЧЕПУРИТИ, рю, риш, недок., перех. і без додатка. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати, прикрашати щось. Дівчата прибирали подвір'я.., чепурили призьбу, мили вікна (Шиян, Баланда, 1957, 82); Орися більше поралася в хаті: примазувала, чепурила, чистила, полоскала (Тют., Вир, 1964, 263).
2. Надавати собі чи кому-небудь акуратного зовнішнього вигляду, чистити що-небудь, прикрашати когось. За селом людей чепурять, одягають і надають їм потрібного вигляду (Ю. Янов., V, 1959, 132); Доки Павловський колупається в моторі, протираючи свічки, ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Гончар, Маша.., 1959, 31); Федір вдоволено прослідкував, як гава винесла капелюха на верхівку клена, почепила поміж гіллям і заходилася чепурити об нього дзьоба (Логв., Давні рани, 1961, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чепурю | чепуримо |
2 особа | чепуриш | чепурите |
3 особа | чепурить | чепурять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чепуритиму | чепуритимемо |
2 особа | чепуритимеш | чепуритимете |
3 особа | чепуритиме | чепуритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чепурив | чепурили |
Жіночий рід | чепурила | |
Середній рід | чепурило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чепурімо | |
2 особа | чепури | чепуріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чепурячи | |
Минулий час | чепуривши |