чесність
ЧЕСНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. чесний 1, 3. В уяві широких має Ленін був взірцем мудрості, чесності, принциповості, скромності і ще - велетенської працездатності (Літ. Укр., 19.IV 1963, 2); За розум, добре серце, чесність, щиру пораду й поміч усі люди з Босівки й інших сіл казали, що не знали й не знають луччого чоловіка, як Андрій Соловейко (Коцюб., І, 1955, 452); Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Дмит., Наречена, 1959, 186).
2. Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось. Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (Гончар, III, 1959, 349); - Я бачив ваші коні,- сухо, зовсім сухо відповів ремонтер,- але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність - це мій девіз (Добр., Очак. розмир, 1965, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чесність | чесності |
Родовий | чесності, чесности | чесностей |
Давальний | чесності | чесностям |
Знахідний | чесність | чесності |
Орудний | чесністю | чесностями |
Місцевий | на/у чесності | на/у чесностях |
Кличний | чесносте | чесності |