чизель
ЧИЗЕЛЬ, я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверхні потужними чизелями на глибину 20-30 сантиметрів (Хлібороб Укр., 5, 1969, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чизель | чизелі |
Родовий | чизеля | чизелів |
Давальний | чизелеві, чизелю | чизелям |
Знахідний | чизель | чизелі |
Орудний | чизелем | чизелями |
Місцевий | на/у чизелі | на/у чизелях |
Кличний | чизелю | чизелі |