чинш
ЧИНШ, у, ч., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі. [Гаврило:] Прокляте життя! З кожним днем росте і чинш, і панщина, й податки- несила нам їх одбувать (К.-Карий, II, 1960, 236); Коронний хорунжий, бажаючи доскочити гетьманської булави, не скупився на бенкети, і дозорці не встигали стягати з маєтків чиншів і оренди, щоб задоволити [задовольнити] свого пана грішми (Панч, Гомон. Україна, 1954, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чинш | чинші |
Родовий | чиншу | чиншів |
Давальний | чиншеві, чиншу | чиншам |
Знахідний | чинш | чинші |
Орудний | чиншем | чиншами |
Місцевий | на/у чинші, чиншу, чиншеві | на/у чиншах |
Кличний | чиншу | чинші |