членувати
ЧЛЕНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Та ось колій приготувався членувати тушу. Довгий ніж як був - весь, по саму колодочку, втопився в дугасту спину "поліщука", і всі присутні завмерли... (Іщук, Вербівчани, 1961, 432); // перен. Розбивати на основні складові елементи. Кожний читець обов'язково має навчитися правильно членувати мову логічними паузами (Худ. чит., 1955, 96); Членувати слово на морфеми.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | членую | членуємо |
2 особа | членуєш | членуєте |
3 особа | членує | членують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | членуватиму | членуватимемо |
2 особа | членуватимеш | членуватимете |
3 особа | членуватиме | членуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | членував | членували |
Жіночий рід | членувала | |
Середній рід | членувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | членуймо | |
2 особа | членуй | членуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | членуючи | |
Минулий час | членувавши |