чоловік
ЧОЛОВІК, а, ч. 1. Особа чоловічої статі; протилежне жінка. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (Н.-Лев., VI, 1966, 327); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр., III, 1952, 578); - От вранці вдова й каже: - Що мені, чоловіче добрий, робити, така і така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає (Тют., Вир, 1964, 85).
2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Вовчок, І, 1955, 80); Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві, залишивши вище товариство, звичну розкіш і веселе безтурботне життя, щоб розділити з своїми чоловіками їх страдницьку долю (Тулуб, В степу.., 1964, 182). Законний чоловік див. законний.
3. Те саме, що людина. Лукавий чоловік словами нас голубить (Гл., Вибр., 1951, 126); Коли чоловік пише для себе, виливає своє горе й радощі, то йому легше стає (Коцюб., III, 1956, 276); Тоді казки були у моді, як і тепер, як і навік, аж поки буде чоловік (Сос., II, 1958, 354); - Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (Головко, II, 1957, 400); Глянув [парубок] на ниву,- і лице засвітилося одрадою. "От де моя праця, - немов казали його очі,- не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!.." (Мирний, І, 1949, 126);- Не бійся! Тато дасть тебе до ремесла, навчишся чогось у Львові, будеш чоловіком (Фр., IV, 1950, 30); // Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. Люба мамочко! ..Кажуть, у неділю перебувало в городських купальнях шість тисяч чоловік (Л. Укр., V, 1956, 14); Було їх [втікачів] там чоловіка з тридцять з дітьми, з усяким хатнім збіжжям (Коцюб., І, 1955, 345); Народу було багато.. Раптом у хату влетів вихор - втанцювали прямо з вулиці богунці, чоловік дванадцять (Довж., І, 1958, 155); У.. кутку хижі, праворуч від вогнища, на низькому помості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (Скл., Святослав, 1959, 8).
@ Божий чоловік, заст. - прочанин, паломник, юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: - Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш, Вибр., 1969, 62); - Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся - почав ходити і влітку і взимку босий (Панч, На калин. мості, 1965, 165); Півтора чоловіка див. півтора; Стріляний чоловік див. стріляний.
4. заст. Селянин. Доля... як лихоманка, не розбира, на кого посіпається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чоловік | чоловіки |
Родовий | чоловіка | чоловіків |
Давальний | чоловікові, чоловіку | чоловікам |
Знахідний | чоловіка | чоловіків |
Орудний | чоловіком | чоловіками |
Місцевий | на/у чоловіку, чоловікові | на/у чоловіках |
Кличний | чоловіче | чоловіки |
чоловічий
ЧОЛОВІЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чоловік. Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Мирний, III, 1954, 92); Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (Стельмах, І, 1962, 130); // Який складається з чоловіків. Організувалося два хори - чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об'єдналися в єдиний ансамбль (Ю. Янов., II, 1954, 90); Добра половина чоловічого населення села була десь по той бік ворожого фронту. В селі здебільшого залишилися жінки, старі та зелена молодь (Коз., Гарячі руки, 1960, 125); // Який виконується чоловіком, чоловіками. - Пішов би й я, та настає чоловіча робота на полі (Н.-Лев., II, 1956, 331); Без нарікань вона робила найтяжчу роботу, спочатку жіночу, а після смерті Карпа й чоловічу (Стельмах, II, 1962, 209); // Признач. для чоловіка, чоловіків. Віра таємниче зашепотіла: - Оця бабуся полька розповідала мені, що в травні п'ятеро втекло з чоловічих бараків [в Освєнцімі] (Хижняк, Тамара, 1959, 182); // Належний чоловікові, чоловікам. Світло гасло в осінніх, темних кольорах чоловічих шапок та серм'яг і поринало в старечих брунатних каптанах (Л. Укр., III, 1952, 670).
Чоловіча стать: а) сукупність анатомо-фізіологічних ознак, що відрізняють чоловіка від жінки, самця від самиці; б) чоловіки, мужчини. На цей час у селі з чоловічої статі, крім похилих дідів, не залишилося нікого: одні відступили з Червоною Армією, інших, хто не встиг, половили й погнали в Німеччину (Баш, На землі.., 1957, 44).
2. Такий, як у чоловіків, власт. чоловікам. Він стояв перед нею і говорив, а вона оглядала його широкі плечі, спокійне лице, на якому несподівано якось виросла борода і осіла чоловіча повага (Коцюб., II, 1955, 40); Вона теж поставила відро і теж подала свою широку, чоловічу руку, і очі її розчулено заблищали (Тют., Вир, 1964, 155); Шервуд безсило опускається на землю, марно намагаючись стримати скупі чоловічі сльози (Лев., Драми.., 1967, 502).
3. Який стосується чоловічої статі, характеризує її. Квітка пшениці, подібно до багатьох інших рослин, містить як чоловічі елементи, що називаються тичинками, так і жіночий орган, що називається приймочкою (Хлібороб Укр., 6, 1971, 25); Чоловічі клітини; Чоловічі рослини; Чоловічі квітки.
4. заст. Людський. Столітні дуби, зачувши уперше стук сокири, похилилися: не одному з їх довге життя вкоротила рука чоловіча, наче побиті велетні, лежали вони по горі, по низу (Мирний, IV, 1955, 159).
^ Чоловіча рима, літ. - рима з наголосом на останньому складі вірша. Строфічна рима кобзаря [П. Носача] переважно жіноча (думками - козаками ), рідше чоловіча (бідняків-ворогів ) (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 57); Чоловічий рід: а) (збірн., ірон. ) чоловіки (див. чоловік 1, 2). До чоловічого роду у неї і язик не повернеться... (Мирний, IV, 1955, 54); б) лексико-граматичні особливості певної групи іменників, що мають свій тип відмінювання. Рід іменників може бути дуже підступною пасткою для перекладача. Це стосується особливо перекладів з близьких мов, зокрема з слов'янських на слов'янські ж. "Боль" в російській мові - жіночого роду, "біль" в українській - чоловічого (Рильський, IX, 1962,62).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чоловічий | чоловіча | чоловіче | чоловічі |
Родовий | чоловічого | чоловічої | чоловічого | чоловічих |
Давальний | чоловічому | чоловічій | чоловічому | чоловічим |
Знахідний | чоловічий, чоловічого | чоловічу | чоловіче | чоловічі, чоловічих |
Орудний | чоловічим | чоловічою | чоловічим | чоловічими |
Місцевий | на/у чоловічому, чоловічім | на/у чоловічій | на/у чоловічому, чоловічім | на/у чоловічих |