чорноголовий
ЧОРНОГОЛОВИЙ, а, е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Мирний, І, 1954, 301); Я тебе запам'ятав на все життя - чорноголового, рожевощокого, білозубого в полотняних штанцях і сорочечці (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 29); // у знач. ім. чорноголовий, вого, ч.; чорноголова, вої, ж. Той, хто має темне, чорне волосся. - Хто се? - роздалося коло його уха.. - Не знаю,- одказав чорноголовий (Мирний, І, 1954, 327); // З чорною шерстю, чорним пір'ям на голові (про тварин, птахів). Чорноголові дятли діловито дерлися корою, вистукуючи й вислухуючи хворі дерева (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41); Ось ми в центрі колонії чорноголових мартинів, їх крики зливаються в нескінченний багатоголосий гомін (Наука.., 11, 1965, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чорноголовий | чорноголова | чорноголове | чорноголові |
Родовий | чорноголового | чорноголової | чорноголового | чорноголових |
Давальний | чорноголовому | чорноголовій | чорноголовому | чорноголовим |
Знахідний | чорноголовий, чорноголового | чорноголову | чорноголове | чорноголові, чорноголових |
Орудний | чорноголовим | чорноголовою | чорноголовим | чорноголовими |
Місцевий | на/у чорноголовому, чорноголовім | на/у чорноголовій | на/у чорноголовому, чорноголовім | на/у чорноголових |