чотирилітній
ЧОТИРИЛІТНІЙ, я, є. Те саме, що чотирирічний. Задоволений з свого дипломатичного маневру, Макар Іванович заклеював лист, коли з другої хати, як бомба, влетів його чотирилітній синок (Коцюб., І, 1955, 164); Сусідський хлопчик їх [журавлів] помітив перший І крикнув так, що всі повибігали З кімнат: мій син, мудрець чотирилітній, І тітка із ганчіркою в руках (Вікно вона по-весняному мила ), І жінка (Рильський, І, 1956, 156).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чотирилітній | чотирилітня | чотирилітнє | чотирилітні |
Родовий | чотирилітнього | чотирилітньої | чотирилітнього | чотирилітніх |
Давальний | чотирилітньому | чотирилітній | чотирилітньому | чотирилітнім |
Знахідний | чотирилітній, чотирилітнього | чотирилітню | чотирилітнє | чотирилітні, чотирилітніх |
Орудний | чотирилітнім | чотирилітньою | чотирилітнім | чотирилітніми |
Місцевий | на/у чотирилітньому, чотирилітнім | на/у чотирилітній | на/у чотирилітньому, чотирилітнім | на/у чотирилітніх |