чужоземний
ЧУЖОЗЕМНИЙ, а, е. Те саме, що іноземний. Протягом багатьох віків український народ самовіддано боровся проти соціального й національного гноблення, проти чужоземних поневолювачів, за своє возз'єднання (Наука.., 9, 1953, 1); Володька відчув теплоту в словах незнайомого громадянина, що говорить з таким виразним чужоземним акцентом (Ю. Янов., IV, 1959, 79); Засушені квіти, без кольору і запаху, майстерні віяльця з слонової кості і пер чужоземних птахів..- все те висіло на стінах, як свідки і співучасники далеких забав і ночей (Вільде, Сестри.., 1958, 451); // Прибулий з чужої держави, країни. - Уяви, що довелося б тобі, ..як пані гетьмановій, вітати чужоземних послів. Ти б не знала, ..як частувати їх, як відповідати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67); Серед інших об'єктів сатири журналу "Харьковский Демокрит" значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чужоземний | чужоземна | чужоземне | чужоземні |
Родовий | чужоземного | чужоземної | чужоземного | чужоземних |
Давальний | чужоземному | чужоземній | чужоземному | чужоземним |
Знахідний | чужоземний, чужоземного | чужоземну | чужоземне | чужоземні, чужоземних |
Орудний | чужоземним | чужоземною | чужоземним | чужоземними |
Місцевий | на/у чужоземному, чужоземнім | на/у чужоземній | на/у чужоземному, чужоземнім | на/у чужоземних |