чумакувати
ЧУМАКУВАТИ, ую, уєш, недок. Займатися чумацтвом (у 2 знач.), бути чумаком. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим. Не хотів ані дружитись, ані дома жити - чумакував (Вовчок, І, 1955, 40); Вони ще кріпаками тоді були, але їм жилося трохи краще, ніж іншим невільникам землі, бо пан відпускав батька чумакувати (Стельмах, І, 1962, 422); // перен. Бувати в тривалих від'їздах, довгий час подорожувати з чим-небудь. - Стою зараз над Дніпром, над рідним братом великої Волги, і думаю про ваш прекрасний шлях, Панасе Карповичу [Саксаганський]... Скільки вам випало чумакувати! (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чумакую | чумакуємо |
2 особа | чумакуєш | чумакуєте |
3 особа | чумакує | чумакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чумакуватиму | чумакуватимемо |
2 особа | чумакуватимеш | чумакуватимете |
3 особа | чумакуватиме | чумакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чумакував | чумакували |
Жіночий рід | чумакувала | |
Середній рід | чумакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чумакуймо | |
2 особа | чумакуй | чумакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чумакуючи | |
Минулий час | чумакувавши |