чіпок
ЧІПОК1, пка, ч. Зменш. до чіп1. Ганна підбігла на хвилину до бігунків, щоб напитися води з барильця, вмощеного позаду, стала на коліна, одіткнула чіпок, припала вустами до цівки (Ю. Янов., Мир, 1956, 98).
ЧІПОК2, пка, ч., розм. Те саме, що очіпок. Вийшла матушка ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (Н.-Лев., І, 1956, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чіпок | чіпки |
Родовий | чіпка | чіпків |
Давальний | чіпкові, чіпку | чіпкам |
Знахідний | чіпок | чіпки |
Орудний | чіпком | чіпками |
Місцевий | на/у чіпку | на/у чіпках |
Кличний | чіпку | чіпки |