шаленість
ШАЛЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. шалений 1; несамовитість, нестямність. В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ременя пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Хотк., II, 1966, 111).
2. Те саме, що шаленство 2-4. Гарматне ревище, що, здається, на деякий час трохи ущухло, знову забушувало з попередньою шаленістю (Добр., Очак. розмир, 1965, 344); Б'є шалено гармата ворожа, І, як видно, вона не одна... Вгамувать би шаленість ту можна, Та зв'язківців нема серед нас (Бойко, Про 17 літ, 1958, 33); Іван вже перестрибнув через пліт і така ухопила його шаленість, що бив би Максима ще (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 229); В Сивоокові прокинувся Родимів сприт, поєднаний з дідовою шаленістю (Загреб., Диво, 1968, 120); Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (Коцюб., II, 1955, 134).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шаленість | шаленості |
Родовий | шаленості, шалености | шаленостей |
Давальний | шаленості | шаленостям |
Знахідний | шаленість | шаленості |
Орудний | шаленістю | шаленостями |
Місцевий | на/у шаленості | на/у шаленостях |
Кличний | шаленосте | шаленості |