шарабан
ШАРАБАН, а, ч. 1. Старовинний чотириколісний екіпаж з поперечними кількарядними сидіннями.
2. Легкий однокінний двоколісний візок; кабріолет. Скрізь стояли нетичанки [натачанки], шарабани, дуже чудні, схожі на коліщата скрині (Н.-Лев., І, 1956, 143); На високому старезному шарабані їдуть двоє. Немолода жінка поганяє сіру худу шкапину та все на шлях поглядає, де краще їхати. Поруч з нею - юнак у гуцульському киптарі [кептарі] (Петльов., Хотинці, 1949, 179); Поміж липами з'являються перші вершники, високі шарабани і скрипучі селянські вози, на яких лежать поранені (Стельмах, II, 1962, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шарабан | шарабани |
Родовий | шарабана | шарабанів |
Давальний | шарабанові, шарабану | шарабанам |
Знахідний | шарабан | шарабани |
Орудний | шарабаном | шарабанами |
Місцевий | на/у шарабані | на/у шарабанах |
Кличний | шарабане | шарабани |