шарування
ШАРУВАННЯ1, я, с. 1. Дія за знач. шарувати1.
2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін. Задрижали стіни в хатах, посипались з дзвяком скло й шарування на землю, застогнали, заревли ядра гарматні (Стар., Облога.., 1961, 90).
ШАРУВАННЯ2, я, с. Дія за знач. шарувати2. Зразу ж після з'явлення сходів буряків треба провести мілке розпушення міжрядь - шарування (Овоч. закр. і відкр. ґрунту, 1957, 204); При вирощуванні махорки-сіянки перше шарування провадять, як тільки з'являться сходи, а друге - через 10-12 днів (Колг. енц., II, 1956, 15); Слідом за механізованим шаруванням провели проривання буряків у гніздах (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шарування | шарування |
Родовий | шарування | шарувань |
Давальний | шаруванню | шаруванням |
Знахідний | шарування | шарування |
Орудний | шаруванням | шаруваннями |
Місцевий | на/у шаруванні | на/у шаруваннях |
Кличний | шарування | шарування |