швидкоплинний
ШВИДКОПЛИННИЙ, а, е. 1. Який швидко пливе, летить, тече. А літак тим часом кидав швидкоплинну крилату тінь на зелені узгір'я й смарагдові долини мальовничої Швейцарії (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 25).
2. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін. ); скороминущий. Бороду йому запорошили срібним інеєм швидкоплинні роки (Мас., Життя.., 1960, 55); Час іде... Бурхливий, швидкоплинний (Рад. Укр., 18.III 1962, 3); // Який відбувається, триває недовго. То не грози швидкоплинні, То не рев Дніпра-ріки, То ідуть по Україні Партизани-ковпаки (Воронько, Славен мир, 1950, 91); Людина, в свідомість якої органічно ввійшли вироблені віками народні погляди на прекрасне й потворне, ніколи не піддасться бездумно випадковим повівам швидкоплинної моди (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 90).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | швидкоплинний | швидкоплинна | швидкоплинне | швидкоплинні |
Родовий | швидкоплинного | швидкоплинної | швидкоплинного | швидкоплинних |
Давальний | швидкоплинному | швидкоплинній | швидкоплинному | швидкоплинним |
Знахідний | швидкоплинний, швидкоплинного | швидкоплинну | швидкоплинне | швидкоплинні, швидкоплинних |
Орудний | швидкоплинним | швидкоплинною | швидкоплинним | швидкоплинними |
Місцевий | на/у швидкоплинному, швидкоплиннім | на/у швидкоплинній | на/у швидкоплинному, швидкоплиннім | на/у швидкоплинних |