швидкісник
ШВИДКІСНИК, а, ч. 1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.).- Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (Гончар, Тронка, 1963, 72).
2. Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи. Кращі швидкісники - Макар Мазай на заводі ім. Ілліча, Чайковський у Дніпропетровську та ін.- довели знімання сталі до 9-12 тонн з одного квадратного метра поду печі при середньому зніманні в 3,85- 4 тонни (Чорна метал. Укр.., 1957, 75); Швидкісники є і можуть бути не тільки в металургії. Треба розчистити шлях швидкісній обробці металу (Рад. Укр., 17.XI 1948, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | швидкісник | швидкісники |
Родовий | швидкісника | швидкісників |
Давальний | швидкісникові, швидкіснику | швидкісникам |
Знахідний | швидкісника | швидкісників |
Орудний | швидкісником | швидкісниками |
Місцевий | на/у швидкіснику, швидкісникові | на/у швидкісниках |
Кличний | швидкіснику | швидкісники |