шейх
ШЕЙХ, а, ч. 1. В арабських країнах- глава роду, а також сільський старшина.
2. Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець. Одна надія - Аллах, великий, добрий і справедливий. Він тільки наситить і загріє журливу душу. Абібула рвався до нього. Вступив у науку до відомого шейха і зробивсь дервішем (Коцюб., II, 1955, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шейх | шейхи |
Родовий | шейха | шейхів |
Давальний | шейхові, шейху | шейхам |
Знахідний | шейха | шейхів |
Орудний | шейхом | шейхами |
Місцевий | на/у шейху, шейхові | на/у шейхах |
Кличний | шейху | шейхи |