шеретувати
ШЕРЕТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і неперех., спец. Відділяти оболонку, оббирати лузгу від ядра зерна, насіння на шеретівці. Мельник меле, шеретує, Обернеться, поцілує Для потіхи (Шевч., II, 1963, 161); Очищене насіння соняшника на спеціальних машинах - рушках - шеретують для відокремлення лузги від ядра (Колг. енц., II, 1956, 188); *Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Стельмах, Правда.., 1961, 251).
2. неперех., перен., розм. Швидко, безугавно говорити. [Сидір Свиридович:] От уже твоя сестра Горпина, так так, що розум. Як пустить язика, то він у неї, як млинове колесо, тільки дрррр... Меле разом і шеретує (Н.-Лев., II, 1956, 475); [Влас:] У мене язик слухняний: звелю - меле і шеретує, не звелю - зразу загальмує (Кроп., II, 1958, 284); А Микола все ще петлює, шеретує, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шеретую | шеретуємо |
2 особа | шеретуєш | шеретуєте |
3 особа | шеретує | шеретують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шеретуватиму | шеретуватимемо |
2 особа | шеретуватимеш | шеретуватимете |
3 особа | шеретуватиме | шеретуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шеретував | шеретували |
Жіночий рід | шеретувала | |
Середній рід | шеретувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шеретуймо | |
2 особа | шеретуй | шеретуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шеретуючи | |
Минулий час | шеретувавши |