шерехтіти
ШЕРЕХТІТИ, тить, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Рибак, Час.., 1960, 174); Раптом він чує, як щось шерехтить біля нього (Багмут, Опов., 1959, 14); За вікнами Новопетергофського палацу шерехтіли сніг і дощ (Стельмах, І, 1962, 620).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерехчу | шерехтимо |
2 особа | шерехтиш | шерехтите |
3 особа | шерехтить | шерехтять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерехтітиму | шерехтітимемо |
2 особа | шерехтітимеш | шерехтітимете |
3 особа | шерехтітиме | шерехтітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шерехтів | шерехтіли |
Жіночий рід | шерехтіла | |
Середній рід | шерехтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шерехтімо | |
2 особа | шерехти | шерехтіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шерехтячи | |
Минулий час | шерехтівши |