шефство
ШЕФСТВО, а, с. 1. Систематична товариська допомога кому-небудь у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі. До війни Микола частенько навідувавсь у колгосп: заводська молодь і в шефстві не пасла задніх (Баш, Надія, 1960, 238); Вася був комсомольцем і з перших днів взяв над Еріком шефство (Панч, Ерік.., 1950, 29); Ліквідація у вересні 1930 р. окружного адміністративного поділу на Україні сприяла посиленню керівної ролі робітничого класу на селі, активізації шефства (Укр. іст. ж., 6, 1960, 41).
2. Виконання обов'язків шефа (у 1, 3 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шефство | шефства |
Родовий | шефства | шефств |
Давальний | шефству | шефствам |
Знахідний | шефство | шефства |
Орудний | шефством | шефствами |
Місцевий | на/у шефстві | на/у шефствах |
Кличний | шефство | шефства |