широковітий
ШИРОКОВІТИЙ, а, е. Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб., І, 1955, 31); Жінка з хлопчиком стояли край тротуару, під широковітим каштаном, на якому вже розпустилось буйне листя (Жур.. Вел. розмова, 1955, 95); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Рибак, Помилка.., 1956, 258).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | широковітий | широковіта | широковіте | широковіті |
Родовий | широковітого | широковітої | широковітого | широковітих |
Давальний | широковітому | широковітій | широковітому | широковітим |
Знахідний | широковітий, широковітого | широковіту | широковіте | широковіті, широковітих |
Орудний | широковітим | широковітою | широковітим | широковітими |
Місцевий | на/у широковітому, широковітім | на/у широковітій | на/у широковітому, широковітім | на/у широковітих |