шквальний
ШКВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті,- він наче скакав галопом по хвилях (Смолич, Світанок.., 1953, 566); За мисом на сейнер налетів рвучкий шквальний вітер (Літ. Укр., ІЗ.УІІ 1965, 2); Не старіти тим, хто п'є лазур Небовидів у поході дальньому, Тим, хто дише повівами бур В морі шквальному (Бичко, Простота, 1963, 47).
2. Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь). Відходимо від руїн мосту під шквальним вогнем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шквальний | шквальна | шквальне | шквальні |
Родовий | шквального | шквальної | шквального | шквальних |
Давальний | шквальному | шквальній | шквальному | шквальним |
Знахідний | шквальний, шквального | шквальну | шквальне | шквальні, шквальних |
Орудний | шквальним | шквальною | шквальним | шквальними |
Місцевий | на/у шквальному, шквальнім | на/у шквальній | на/у шквальному, шквальнім | на/у шквальних |