шкельце
ШКЕЛЬЦЕ, я, с., розм. Те саме, що скельце. -Учені люде багато знають, у їх шкельця такі є, що, яке б там не було дрібне, побачити можна... (Дн. Чайка, Тв., 1960, 40); Очей порожніх пустоцвіт за шкельцями (Гонч., Вибр., 1959, 313); *У порівн. Розмова з Аллою Михайлівною почала втомляти мене, теми у нас мінялись часто, швидко й без мети, як барвисті шкельця в калейдоскопі (Л. Укр., III, 1952, 607).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкельце | шкельця |
Родовий | шкельця | шкелець |
Давальний | шкельцю | шкельцям |
Знахідний | шкельце | шкельця |
Орудний | шкельцем | шкельцями |
Місцевий | на/у шкельці | на/у шкельцях |
Кличний | шкельце | шкельця |