шкурлат
ШКУРЛАТ, а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв'язав в'язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714); *У порівн. "Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?" - думав собі хурман (Свидн., Люборацькі, 1955, 116); //рідко. Те саме, що шкуратянка. Він бачив сотні людей. Вони, мов на спасіння, надіялися на цю землю, яку одним розписом може відірвати од них цей красень [Кульницький] в шкурлаті (Стельмах, II, 1962, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкурлат | шкурлати |
Родовий | шкурлата | шкурлатів |
Давальний | шкурлатові, шкурлату | шкурлатам |
Знахідний | шкурлат | шкурлати |
Орудний | шкурлатом | шкурлатами |
Місцевий | на/у шкурлаті | на/у шкурлатах |
Кличний | шкурлате | шкурлати |