шкуролуп
ШКУРОЛУП, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шкуродер. Дід помічає мене, спочатку дивується, а далі чмихає: - От і пропажа об'явилася! А ми думали, що тебе десь шкуролупи вхопили (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964. 67); - Просить шкуролуп-лікар п'ятсот лей (Мур., Бук. повість, 1959, 109); - Дай нам хліба, шкуролупе проклятий! (Тулуб, Людолови, І. 1957, 443).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкуролуп | шкуролупи |
Родовий | шкуролупа | шкуролупів |
Давальний | шкуролупові, шкуролупу | шкуролупам |
Знахідний | шкуролупа | шкуролупів |
Орудний | шкуролупом | шкуролупами |
Місцевий | на/у шкуролупі, шкуролупові | на/у шкуролупах |
Кличний | шкуролупе | шкуролупи |