шлямбур
ШЛЯМБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Коли на цегляній стіні треба повісити поличку для книг, вішалку для одягу або картину, то без такого інструмента, як шлямбур, вам не обійтися (Знання.., 7, 1966, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шлямбур | шлямбури |
Родовий | шлямбура | шлямбурів |
Давальний | шлямбурові, шлямбуру | шлямбурам |
Знахідний | шлямбур | шлямбури |
Орудний | шлямбуром | шлямбурами |
Місцевий | на/у шлямбурі | на/у шлямбурах |
Кличний | шлямбуре | шлямбури |