шнек
ШНЕК, а, ч. Гвинтовий пристрій (транспортер) для переміщення чи змішування сипких, рідких, тістоподібних і т. ін. матеріалів. Зерно з бункера [молотарки] вивантажується шнеком, що складається з кожуха і трубчастого вала (Зерн. комбайни, 1957, 77); Довгасті шматочки м'яса обволікають шнек м'ясорубки і заважають її роботі (Укр. страви, 1957, 131); Свинарки повністю звільнені від ручної праці. Приготовлену в кормоцеху суміш кормів по шнеку подають.. в кормові корита (Хлібороб Укр., 3, 1970, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шнек | шнеки |
Родовий | шнека | шнеків |
Давальний | шнекові, шнеку | шнекам |
Знахідний | шнек | шнеки |
Орудний | шнеком | шнеками |
Місцевий | на/у шнеку | на/у шнеках |
Кличний | шнеку | шнеки |
шнека
ШНЕКА, -и, ж. Вітрильно-гребне безпалубне риболовецьке судно з однією-двома щоглами з прямими вітрилами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шнека | шнеки |
Родовий | шнеки | шнек |
Давальний | шнеці | шнекам |
Знахідний | шнеку | шнеки |
Орудний | шнекою | шнеками |
Місцевий | на/у шнеці | на/у шнеках |
Кличний | шнеко | шнеки |