шпаклювальник
ШПАКЛЮВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається шпаклюванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпаклювальник | шпаклювальники |
Родовий | шпаклювальника | шпаклювальників |
Давальний | шпаклювальникові, шпаклювальнику | шпаклювальникам |
Знахідний | шпаклювальника | шпаклювальників |
Орудний | шпаклювальником | шпаклювальниками |
Місцевий | на/у шпаклювальнику, шпаклювальникові | на/у шпаклювальниках |
Кличний | шпаклювальнику | шпаклювальники |