шпалір
ШПАЛІР, леру, ч., заст. Шпалера (у 1, 2, 4 знач.). На те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами під образи - пішли усі яйця, які збирались одно до одного (Коцюб., II, 1955, 30); Він так виразно уявив собі двоповерховий будинок з різьбленими балконами і віконницями, шпалерам рожевих мальв перед вікнами.., аж здалося йому, наче в кімнату разом з надвечірнім вітерцем занесло й запах живиці (Вільде, Сестри.., 1958, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпалір | шпалери |
Родовий | шпалеру | шпалерів |
Давальний | шпалерові, шпалеру | шпалерам |
Знахідний | шпалір | шпалери |
Орудний | шпалером | шпалерами |
Місцевий | на/у шпалері | на/у шпалерах |
Кличний | шпалере | шпалери |