шпирати
ШПИРАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. перех. Штрикати (у 1 знач.).
2. неперех., перем. Стежити за кимсь, чимсь; нишпорити.- Якби я знав, що ти за дівчатами шпираєш, що вони тобі у голові, то я сказав би тобі, що найжвавіша із них, весела Маріцена, нанесла своєму татові й мамі гризоту у хату (Коб., II, 1956,47); *Образно. Довго не висидить [вітер]. Знов звіється, знов зів'ється. Шукає. Нишпорить, шпирає (Хотк., II, 1966, 306).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпираю | шпираємо |
2 особа | шпираєш | шпираєте |
3 особа | шпирає | шпирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпиратиму | шпиратимемо |
2 особа | шпиратимеш | шпиратимете |
3 особа | шпиратиме | шпиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шпирав | шпирали |
Жіночий рід | шпирала | |
Середній рід | шпирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпираймо | |
2 особа | шпирай | шпирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шпираючи | |
Минулий час | шпиравши |