штаб-офіцер
ШТАБ-ОФІЦЕР, а, ч. У дореволюційній російській і деяких іноземних арміях, а також у дореволюційному військовому флоті - старший офіцерський чин (полковник, капітан 1-го рангу, підполковник, капітан 2-го рангу, майор); офіцер у такому чині. Бо смерть не дивиться, чи хто штаб-офіцер: Сьогодні ти живеш, а завтра- фіть! Умер! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штаб-офіцер | штаб-офіцери |
Родовий | штаб-офіцера | штаб-офіцерів |
Давальний | штаб-офіцерові, штаб-офіцеру | штаб-офіцерам |
Знахідний | штаб-офіцера | штаб-офіцерів |
Орудний | штаб-офіцером | штаб-офіцерами |
Місцевий | на/у штаб-офіцері, штаб-офіцерові | на/у штаб-офіцерах |
Кличний | штаб-офіцере | штаб-офіцери |