штандара
ШТАНДАРА, и, ж., діал. 1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.
2. тільки мн. штандари, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (Іщук, Вербівчани, 1961, 47); «Ні, мамо! - думав, плачучи, Настя.- Нічим ви не втримаєте мене вдома. Ні сваркою, ні кужелем». Не допомогло те, що сховала в скриню хустку, що чоботи були закинуті далеко під штандари (Речм., Весн. грози, 1961, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штандара | штандари |
Родовий | штандари | штандар |
Давальний | штандарі | штандарам |
Знахідний | штандару | штандари |
Орудний | штандарою | штандарами |
Місцевий | на/у штандарі | на/у штандарах |
Кличний | штандаро | штандари |