штанці
ШТАНЦІ, ів, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Усе, все тепер пригадується мені. Невеличкий ще я. ..На мені.. штанці вибійчані (Тесл., З книги життя, 1949, 71); Ладя був опецькуватий хлопчик у коротких штанцях, надутих позаду, як камери на тугих м'ячах (Панч, Іду.., 1946, 106); Щиглики попискувала в клітці, хизувалися червоними штанцями (Тют., Вир. 1964, 539); *0бразно. На руку йому сіла бджола в жовтих штанцях із перги, стомлена відпочивала, важкі дихаючи (Ю. Янов., II, 1954, 117).
^ Без штанців [під стіл] ходить (ходив, бігає, бігав) - те саме, що Без штанів ходить (див. штани) [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанції під стіл бігав (Довж., І, 1958, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штанці | |
Родовий | штанців | |
Давальний | штанцям | |
Знахідний | штанці | |
Орудний | штанцями | |
Місцевий | на/у штанцях | |
Кличний | штанці |
штанка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штанка | штанки |
Родовий | штанки | штанок |
Давальний | штанці | штанкам |
Знахідний | штанку | штанки |
Орудний | штанкою | штанками |
Місцевий | на/у штанці | на/у штанках |
Кличний | штанко | штанки |