штиб
ШТИБ і, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408); На шахту № 54 привезли новий струг.- Кажуть, чудовий механізм,- чути розмови - Подрібнюючи вугілля, лишав менше штибу, ніж від комбайнів (Рад. Укр., 25.1 1963, 2).1
ШТИБ2, у, ч., розм. Те саме, шо кшталт. Тільки тепер він спостеріг, наче це був не той сад, що він його знав ще два роки тому. Він тепер розкинувся величезним парком, порізаним доріжками, обабіч яких на певній відстані височіли дерев'яні альтанки китайсько-японського штибу (Досв., Вибр., 1959, 369); Тиміш Прудивус добре знав невірну вдачу товариша, його поведенцію на кону, штиб його лицедійського вміння та хисту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 207).
^ На один штиб - те саме, що На один кшталт (див. кшталт); На свій штиб - те саме, що На свій кшталт (див. кшталт).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штиб | штиби |
Родовий | штибу | штибів |
Давальний | штибові, штибу | штибам |
Знахідний | штиб | штиби |
Орудний | штибом | штибами |
Місцевий | на/у штибі | на/у штибах |
Кличний | штибе | штиби |
штиба
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штиба | штиби |
Родовий | штиби | штиб |
Давальний | штибі | штибам |
Знахідний | штибу | штиби |
Орудний | штибою | штибами |
Місцевий | на/у штибі | на/у штибах |
Кличний | штибо | штиби |