шубний
ШУБНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шуба 1; // Признач. для шуби.
2. З хорошим, теплим хутром, придатним для виготовлення шуб (у 1 знач.), кожухів і т. ін. Шубна порода; // Пов'язаний з виготовленням і торгівлею виробами з хутра. Шубні вироби; Шубний цех.
Шубне вівчарство - розведення овець особливих порід для одержання шкур, які йдуть на виготовлення шуб, кожухів, кожушків та інших виробів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шубний | шубна | шубне | шубні |
Родовий | шубного | шубної | шубного | шубних |
Давальний | шубному | шубній | шубному | шубним |
Знахідний | шубний, шубного | шубну | шубне | шубні, шубних |
Орудний | шубним | шубною | шубним | шубними |
Місцевий | на/у шубному, шубнім | на/у шубній | на/у шубному, шубнім | на/у шубних |