шумівка
ШУМІВКА1, и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, виймання м'яса, риби з юшки і т. ін. Готові сніжки виймають з молока шумівкою і кладуть в сотейник або іншу посудину (Укр. страви, 1957, 291).
ШУМІВКА2, и, ж., діал. Горілка. Ковтнімо собі шумівки (Гал.-руські.. приповідки, III, 1910, 347).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шумівка | шумівки |
Родовий | шумівки | шумівок |
Давальний | шумівці | шумівкам |
Знахідний | шумівку | шумівки |
Орудний | шумівкою | шумівками |
Місцевий | на/у шумівці | на/у шумівках |
Кличний | шумівко | шумівки |