щиросердість
ЩИРОСЕРДІСТЬ, дості, ж. Властивість за знач. щиросердий. Свою хитрість і лукавство він [Макогоненко - М. Л. Кропивницький] приховує під мошкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Минуле укр. театру, 1953, 53); Багато якостей треба мати голові [колгоспу]. В ньому твердість повинна поєднуватися із щиросердістю, сміливість з розважливістю, рішучість із вдумливістю (Хлібороб Укр., 2, 1964, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щиросердість | щиросердості |
Родовий | щиросердості, щиросердости | щиросердостей |
Давальний | щиросердості | щиросердостям |
Знахідний | щиросердість | щиросердості |
Орудний | щиросердістю | щиросердостями |
Місцевий | на/у щиросердості | на/у щиросердостях |
Кличний | щиросердосте | щиросердості |