щитівка
ЩИТІВКА, и, ж. Дрібна сисна комаха, вкрита твердим щитом, яка паразитує на деревах, чагарниках, рідше на трав'янистих рослинах. До комах, що висмоктують сік з рослин, належать клопи, попелиці, медяниці, щитівки (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6); Заражені комоподібною щитівкою яблуні через 5-7 днів після цвітіння слід обприскати півторапроцентною емульсією ДДТ (Веч. Київ, 24.V 1957, 4); Червоні крапки на плодах яблук - це ураження щитівки, вона ж ушкоджує й листя (Роб. газ., 12.I 1973, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щитівка | щитівки |
Родовий | щитівки | щитівок |
Давальний | щитівці | щитівкам |
Знахідний | щитівку | щитівок |
Орудний | щитівкою | щитівками |
Місцевий | на/у щитівці | на/у щитівках |
Кличний | щитівко | щитівки |